Если тебе что-то не нравится - 

Соси палец. 

Если хочешь чего-то добиться, 

Надо с чем-то мириться. 

 

 

Он называл себя СЭР, 

Он называл меня МЭМ, 

И пил 5 o'clock tea 

По-английски совсем. 

Ми втратили багато

 

Ми втратили багато, 

Багато ще знайдем. 

Бо кращій час настане, 

Багато заживем .

І будемо радіти, 

Що вистояли ми, 

І станем святкувати

Кінець страшної війни. 

І діти посміхнуться, 

Ми обіймем батьків. 

Мі знаємо, як складно

Залишитись в живих. 

Ніколи не забудем

Тих, хто за нас помер. 

Хай сплять вони спокійно

В сирій землі тепер. 

Мі спробуєм забути

Той вибухівок грім. 

І слава всім померлим, 

І слава всім живим. 

Мі дякувати будем 

Героям цих часів, 

Надію не загубим, 

Вшануємо бійців. 

Зламати нас не можна, 

Ми стоїмо нараз. 

Нам треба відновити

Все, що було у нас .

Зберем до купи волю, 

І відганяймо жах. 

Ми разом переможці

З жагою на вустах. 

Живи наша країно, 

Тебе захистимо. 

Нізащо ми свободу

Врагам не віддамо. 

І буде сонце сяять, 

І квіти розцвітуть. 

Україна - ти святая, 

Ніколи не забудь!

Моя країна захворіла

 

Моя країна захворіла, вона палає. 

Так тяжко дихає, зникає і згасає.

Моя кохана так страждає, хоч плач, 

Бо в чорнім вдягнений стоїть над Ненькою палач. 

І руки скручує, і не дає дишать, 

Але вона жива і може ще сказать:

А - а - а - а ..... (співати). 

Моя країна подчепила воши й гниди, яка зараза, 

І без жалю мій рідний брат вбиває брата, яка образа. 

Хоч мати хоче всіх дітей урятувати, 

Тіла їх моє позбирати і ховати. 

І скільки буде ще дітей її вмирать?

Але жива вона, і може ще сказать:

А - а - а - а ..... (співати). 

Хоча душа моя неміряно палає, 

Я бачу вишня біля дома розквітає. 

І то не дим, і то не вибухи, здається...

Я відчуваю, то чебрець і річка лльеться. 

Заради чого їй цю біль в собі тримать?

Вона невинна, і навіщо їй страждать?

А - а - а - а ..... (співати). 

 Чего-то муза не приходит

Чего-то муза не приходит, 

Забыла про меня совсем. 

И ничего не происходит, 

Я ем и сплю, я сплю и ем. 

Как будто шепотом обрывки

Я пересказываю сна. 

И вот уже, как по-ошибке, 

Подкралась робкая весна. 

Но только сердцу неспокойно, 

Оно колотится внутри. 

Душа жива, и ей так больно, 

Ты ничего не говори. 

Опять шаги я чьи-то слышу. 

Куда прохожие спешат?

Я отраженье свое вижу, 

Идти вперед или назад?

02.05.2020

 

Разве сложно стать героем?

Разве сложно стать героем?

Что ж ты лень не укратишь?

Хватит нежиться в покое, 

Так ты жизнь свою проспишь. 

Полно спать, пора проснуться, 

Надо ноги в руки взять.

Потянуться, встрепенуться, 

И мечтать, бежать, искать!

02.05.2020